центр

ч.

1) род. -а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі.

••

Центр ваги́ — а) точка, через яку проходить рівнодіюча всіх сил ваги, прикладених до частин тіла, за різних його положень відносно вертикалі; б) щось основне в чому-небудь.

Центр оберта́ння — точка, довкола якої обертаються усі інші точки тіла або системи, що беруть участь в обертальному русі або русі по колу.

2) род. -у. Середина, середня частина чого-небудь. || Частина якої-небудь країни, області і т. ін. (перев. розташована всередині її), промислово і культурно найрозвиненіша. || Частина населеного пункту (перев. розташована в середині його), де містяться основні установи.

••

Центр на́паду — головний гравець із групи нападу в футбольній, хокейній і т. ін. команді; центрофорвард.

3) род. -у. Місце зосередження якої-небудь діяльності, керівництва чимсь; осередок.

••

Інформаці́йний центр — організація, що здійснює інформаційне обслуговування установ та підприємств з певного кола питань.

Обчи́слювальний центр — організація, яка комплексно оснащена засобами обчислювальної техніки і признач. для надання послуг з автоматизованої обробки даних. || Сфера найвищого напруження сил чи зосередження певної енергії.

4) род. -у, перен. Те, що є найголовнішим, найважливішим, основним. || Те, навколо чого, або той, навколо якого групується, якому підпорядковується все інше.

5) род. -у. Місто, населений пункт, який має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни.

6) род. -у. Найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю. || У складі назв деяких установ або відділів, які відають чим-небудь.

7) род. -у, фізіол. Група нервових клітин, які регулюють ту чи іншу функцію організму. Психомоторні центри.

8) род. -у. У деяких парламентах – назва проміжних (між правими й лівими) партій, груп, угруповань.

9) род. -а, тех. Деталь токарного верстата з конусним кінцем, призначеним для підтримання заготовки під час її обробки.